Структура каталогів в Linux

Кожна операційна система побудована по-різному, як в технічному плані так і в організаційному. Сьогодні розглянемо особливості організації каталогів в Лінукс.

структура файлової системи Linux

Клікнувши по іконці «Комп’ютер» на вашій стільниці (якщо вона там є), або відкривши файловий менеджер ви не побачите звичних для Windows дисків C, D, флешок, пристроїв компакт-дисків.

Логічна побудова файлової системи в Linux передбачає, що всі директорії і пристрої розташовуються в головній теці, в так званому корені системи (коренева тека). Вона позначається знаком прямого слешу «/». Саме до неї приєднані (примонтовані) всі інші директорії. Фізично всі ці теки можуть розміщуватись на різних розділах жорсткого диску, або й зовсім на різних дисках (якщо в комп’ютері їх декілька).

структура файлової системи Linux

/bin

тут розміщені базові програми операційної системи, які необхідні користувачу для роботи (наприклад ls, cd, mount тощо).

/boot

зберігає в собі образи ядер Linux, та файли необхідні для завантаження системи.

/dev

містить файли пристроїв, що підключаються. Для того щоби система могла працювати з пристроєм потрібно щоб існував відповідний йому спеціальний файл.

/etc

в цій теці розташовані налаштування : файли конфігурацій системи і її сервісів та деяких програм.

/home

домашня директорія користувачів. В ній створюється тека для кожного юзера, який зареєстрований в операційній системі. Це аналог теки «С:/Documents and Settings/All Users», де користувач може зберігати свої дані, завантаження та інше. Також в ній розташовуються файли налаштувань програм і середовища для конкретного користувача.

/lib

тека для системних бібліотек необхідних для основних програм і роботи системи в цілому.

/lost+found

в цьому каталозі зберігаються відновлені частини файлової системи. При завантаженні системи відбувається перевірка файлових систем на цілісність, якщо програма знаходить файли на які не було посилань в жодній теці то такі шматки заносяться сюди. Ця тека є прихованою.

/media

тека використовується для автоматичного монтування різноманітних змінних носіїв (флешок, пристроїв оптичних дисків та ін). В деяких дистрибутивах сюди можуть також приєднуватись розділи жорстких дисків.

/mnt

зазвичай ця тека призначена для «ручного» підключення пристроїв і носіїв. В деяких дистрибутивах рекомендують її для монтування постійних розділів жорсткого диску.

/opt

тека для додаткових інстальованих програм, що мають великий розмір або для допоміжних пакетів. Деякі програми від самого початку призначені для встановлення в цей каталог.

/proc

спеціальна тека, що не входить до фізичної файлової системи. Вона є віртуальною файловою системою, яка надає доступ до інформації про ядро.

/root

це домашня тека суперкористувача (адміністратора) і доступ до неї є тільки в нього.

/run

призначена для централізованого зберігання тимчасових і додаткових файлів програм і процесів, що необхідні для їхнього запуску та роботи.

/sbin

в цьому каталозі зберігаються основні програми, що виконуються суперкористувачем для адміністрування і налаштування системи, а також програми, що запускаються при завантаженні. Звичайні користувачі не можуть користуватись цими програмами.

/srv

містить параметри специфічні для оточення системи. Зазвичай ця тека порожня.

/sys

в цю теку монтується ще одна віртуальна файлова система, що додає в простір користувача інформацію від ядра Linux про наявні в системі пристрої та драйвери.

/tmp

призначена для тимчасового зберігання даних. Всі користувачі мають право на читання та запис в цій теці

/usr

тека куди встановлюються майже всі програмні пакети та їхній вміст. Саме тут розташовуються програми, документація, джерельний код програм, іконки, ярлики для запуску програм, бібліотеки програм, деякі файли налаштувань та інше. Ця тека найбільша за розміром.

/var

в цій теці зберігаються системні лог-файли, файли кешу і так звані файли-замки (lock files). Це каталог для даних, що часто змінюються в ході роботи системи.

Це перелік основних тек в дистрибутиві. Деякі дистрибутиви можуть створюють свої додаткові паки в кореневій теці, наприклад /cd-rom, /initrd, /include, для якихось своїх специфічних файлів і потреб.